Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. Київ К/800/1551/13

К/800/18612/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Леонтович К.Г. Цуркана М.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами Одеської міської ради та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, Одеської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, Одеської міської ради, в якому просив: визнати бездіяльність голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, пов'язану з залишенням заяви від 14.03.2011 року без розгляду і вирішення неправомірною; зобов'язати голову Одеської міськради Костусєва Олексія Олексійовича усунути порушення чинного законодавства України та надати відповідь на заяву; визнати дії Одеської міської ради, пов'язані з тривалим не вирішенням питання щодо встановлення земельного сервітуту для проїзду і обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 неправомірними; зобов'язати Одеську міську раду вчинити дії щодо прийняття рішення у встановленні земельного сервітуту для проїзду та обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач як власник будівель, що розташовані у АДРЕСА_1, позбавлений можливості вільного проїзду і обслуговування домоволодіння, а тому у 2002 році звернувся із заявою до Одеської міської ради про встановлення сервітуту на земельній ділянці площею 851,2 кв. м., однак протягом тривалого часу йому надавались відповіді, в яких повідомлялось про те, що документи на право користування земельною ділянкою знаходяться в стадії оформлення і організація проїзду до його домоволодіння буде врахована на праві земельного сервітуту, проте до теперішнього часу вказане питання не вирішено, у зв'язку з чим позивач звернувся з заявою до голови Одеської міськради, в якій посилався на знущання над його конституційним правом, а тому наполягав на особистому прийомі, але йому була надана лише відповідь, у якій повідомлялось про знаходження документів в стадії оформлення, а з їх підготуванням буде врахована організація проїзду.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено: визнано бездіяльність голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, пов'язану з залишенням заяви від 14.03.2011 року без розгляду і вирішення неправомірною; зобов'язано голову Одеської міськради Костусєва Олексія Олексійовича усунути порушення чинного законодавства України та надати відповідь на заяву; визнано дії Одеської міської ради, пов'язані з тривалим не вирішенням питання щодо встановлення земельного сервітуту для проїзду і обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 неправомірними; зобов'язано Одеську міську раду вчинити дії щодо прийняття рішення у встановленні земельного сервітуту для проїзду та обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено п'ятий абзац постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року наступним чином: "Зобов'язати Одеську міську раду на протязі двох місяців вчинити дії щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду до домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1, яке належить гр. ОСОБА_4"; в іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Одеська міська рада та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами. Одеська міська рада в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та відмовити у позові. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач у 2002 році звертався до Одеської міської ради стосовно організації під'їзду до земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1.

04 грудня 2002 року комісією з розгляду земельних спорів Одеської міської ради було прийнято рішення, яким зобов'язано Управління архітектури та містобудування підготувати висновок про організацію під'їзду до ділянки позивача та підготувати на плані ділянки під'їзд, Управлінню земельних ресурсів при підготовки матеріалів відводу врахувати вказаний висновок Управління архітектури та містобудування.

Згідно виписки з протоколу засідання від 23 квітня 2003 року постійною комісією з будівництва, архітектури та земельних правовідносин було рекомендовано Управлінню архітектури та містобудування видати висновок та погодити на плані ділянки під'їзд до домоволодіння позивача та доручено Управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради провести відповідну корегування плану території з організацією під'їзду до приватного домоволодіння.

Однак, Управлінням архітектури та містобудування не було підготовлено вказаний висновок про організацію під'їзду до ділянки позивача, у зв'язку з чим Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради також не було виконано рішення комісії Одеської міської ради.

Протягом 2003-2011 років Управлінням архітектури та містобудування та Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради повідомлялось позивачу про неможливість вирішення питання щодо організації проїзду до належної йому земельної ділянки, оскільки документи на право користування земельною ділянкою за адресою вул. Леваневського, 7, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" знаходяться в стадії оформлення, та що при підготовці буде врахована необхідність організації нормативного проїзду до його земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

14 березня 2011 року позивач подав заяву на ім'я голови Одеської міської ради про прийняття його на особистий прийом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі протиправно тривалий час не вирішують питання щодо встановлення сервітуту на земельній ділянці площею 851,2 кв.м., чим порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що для повного захисту прав позивача необхідно саме зобов'язати Одеську міську раду вчинити дії щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду до домоволодіння.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відносно вимог щодо визнання неправомірними дій Одеської міської ради, пов'язаних з тривалим не вирішенням питання щодо встановлення земельного сервітуту для проїзду і обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 та зобов'язання вчинити дії щодо прийняття рішення у встановленні земельного сервітуту для проїзду та обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Статтею 99 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Згідно зі статтею 100 Земельного кодексу України в редакцій, чинній на момент виникнення спірних відносин земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Відповідно до статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Згідно зі статтями 12, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звертався до Одеської міської ради з питання встановлення сервітуту на земельній ділянці площею 851,2 кв. м., оскільки він позбавлений можливості вільного проїзду і обслуговування свого домоволодіння, однак будь-якого рішення по суті саме радою, як колегіальним органом, прийнято не було, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги про визнання неправомірними дій Одеської міської ради, пов'язаних з тривалим не вирішенням питання щодо встановлення земельного сервітуту для проїзду і обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову шляхом зобов'язання Одеської міської ради вчинити дії щодо прийняття рішення у встановленні земельного сервітуту для проїзду та обслуговування домоволодіння розташованого у АДРЕСА_1 та рішення суду апеляційної інстанції шляхом зобов'язання Одеської міської ради на протязі двох місяців вчинити дії щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду до домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1, яке належить гр. ОСОБА_4, оскільки, приймаючи рішення в цій частині, суди попередніх інстанцій фактично вийшли за межі наданих їм повноважень та прийняли рішення з питань, які відносяться до виключної компетенції інших органів влади.

Як зазначено вище, сервітут в даному випадку може бути встановлений або рішенням суду, або договором про встановлення сервітуту. Разом з тим, прийняття рішення про встановлення сервітуту так само як і зобов'язання укласти угоди не відноситься до компетенції адміністративних судів.

Що стосується вимог до голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича колегія суддів зазначає.

Відповідно до статей 1, 15, 22 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

Як вбачається зі змісту заяви, яка була подана позивачем на ім'я Одеського міського, позивачем ставилось питання саме про прийняття його на особистий прийом міським головою.

Відповідно до підпункту 8.1 пункту 8 розпорядження Одеського міського голови від 09.04.2008 року № 367-01р №1029-01р "Про порядок організації та проведення особистого прийому громадян у м. Одесі посадовими особами органів місцевого самоврядування", (діючого на момент звернення позивача із заявою до Одеського міського голови, попередній запис на особистий прийом до міського голови та його заступників є обов'язковим і здійснюється не пізніше, ніж за 5 днів до дати прийому. Попередній запис на особистий прийом здійснюється з обов'язковим поданням письмово викладеного звернення по суті порушених питань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в поданій позивачем заяві міститься прохання щодо запису на особистий прийом та сповіщення про дату та час прийому. При цьому, вимога щодо вирішення по суті питання не ставиться.

Таким чином, передоручення розгляду вказаних заяв по суті порушеного питання іншим структурним підрозділам є неправомірним, а тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності голови Одеської міської ради стосовно не розгляду заяви позивача неправомірною підлягають задоволенню.

За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги Одеської міської ради та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружне" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 до голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича, Одеської міської ради про зобов'язання Одеської міської ради на протязі двох місяців вчинити дії щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду до домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1, яке належить гр. ОСОБА_4 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно: помічник судді А.О. Кулеша